абетка

noun • feminine

Forms

  • nominative case, singular : абетка
  • genitive case, singular : абетки
  • dative case, singular : абетці
  • accusative case, singular : абетку
  • instrumental case, singular : абеткою
  • locative case, singular : абетці
  • singular, vocative case : абетко
  • nominative case, plural : абетки
  • genitive case, plural : абеток
  • dative case, plural : абеткам
  • accusative case, plural : абетки
  • instrumental case, plural : абетками
  • locative case, plural : абетках

Senses

  • сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певпому усталеному порядку
  • За допомогою Тура Дмитро виписав абетку і вже через три дні поволі читав і перечитував карту.

  • книжка для початкового навчання грамоти
  • основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь
  • стандартний набір знаків, на якому заснована писемність
  • в інформатиці і математичній логіці це скінченний набір символів або літер